Ресурси без видобутку, виробництво без відходів та інші пригоди європейської економіки в майбутньому

Суспільство споживання, попри всю критику на його адресу, відправило на звалище історії значну кількість проблем людства. Щоб майбутнім поколінням не довелось відмовлятись від життя в достатку та безпеці, наше покоління має відправити слідом на звалище історії лінійну модель економіку. Разом із смітєзвалищами, до речі.

Мільярди років тому симбіоз біологічних істот зробив можливим появу багатоклітинних організмів зі складними і досконалими системами метаболізму речовин та енергії. Це стало поворотним моментом в еволюції видів.

Аналогічний принцип симбіозу, який тільки починає ширитися глобальною економікою, так само здатен принципово змінити промисловість світу людей. Адже індустріальні підприємства, як і живі істоти, теж мають метаболізм. Вони споживають для функціювання та росту енергію та поживні речовини у вигляді корисних копалин: металічні руди та вуглеводні, біомасу і мінерали. І подібно організмам виділяють результати своєї життєдіяльності — продукцію та відходи.

З доіндустріальних часів економіка працювала за лінійним принципом “взяти — виробити — використати — викинути”. Сукупні апетити всіх виробництв були меншими за кількість доступних ресурсів, тож всім вистачало. Однак після індустріальної революції все почало змінюватись.

Нові часи — це нові виклики

Сьогодні рівень видобутку й обсяги виробництва майже зрівнялись з кількістю доступних планетарних запасів. За нинішніх темпів нарощування виробництва вже за тридцять років, за підрахунками ООН, потрібні будуть ресурси трьох планет, щоб забезпечити населення однієї. Інакше кажучи, про збалансоване природокористування і можливість лінійного розвитку в таких умовах мова вже не йде.

Втім, якщо поглянути на промисловість в контексті симбіозу, то безвихідна, здавалось би, ситуація не така вже й розпачлива. Взаємопов’язуючи свої виробничі цикли різні індустріальні галузі можуть вивести свій метаболізм на принципово вищий рівень. І при цьому їхні сукупні апетити лишаться в межах можливостей планети. Відходи та побічні продукти одних промислових процесів можуть ставати сировиною в інших.

Взаємодія несе користь всім учасникам. Після закінчення одного виробничого циклу ресурси, замість утворювати нові шламосховища, відвали та звалища, продовжують використовуватися у складі вже інших виробничих циклів. Потреба в первинних природних благах зменшується. З одного боку так вирішується питання утилізації та витрат на зниження небажаного впливу на довкілля. З іншого — вирішуються питання доступності сировини та зменшення витратних статей бюджетів.

Застосування підходу з багаторазового використання матеріалів закладає підвалини циклічної економіки. Вона ж економіка циркулярна, вона ж економіка замкнених циклів. В світі запасів, які добігають кінця, саме циклічна економіка може стати єдиною можливістю для функціонування виробничих процесів майбутнього. Новий циклічний принцип такий: “виробити — використати — перевикористати — переробити — виробити — використати…” І так, якщо змога, без кінця.

Європа як флагман світу майбутнього

Євросоюз визначив перехід до циклічної економіки одним з пріоритетних напрямів розвитку до 2050 року. На меті — підвищення конкурентоспроможності підприємств, сталий розвиток, зростання ефективності природокористування, чистіше довкілля та ресурсна незалежність. Циклічні моделі, які застосовують наразі поодинокі флагмани галузей, мають стати стандартною практикою для всіх ринкових гравців.

Задля цього Європейська Комісія ухвалила низку документів, що містять план дій, відповідно до якого впродовж наступного десятиліття промисловість подвоїть повторне використання матеріалів у виробничих циклах. Зокрема, це “План дій щодо циклічної економіки” (Circular Economy Action Plan, 2020), що окреслює всі ключові напрямки та посилається на низку уточнюючих і деталізуючих документів з першочерговими заходами змін для найбільш ресурсомістких галузей.

Європейські документи розглядають циклічні процеси як частину великомасштабного перетворення промисловості на більш кліматично нейтральну та конкурентоспроможну в довгостроковій перспективі. “План дій щодо циклічної економіки” має на меті створення галузевої системи звітності та сертифікації, збільшення ролі цифрових технологій для відстеження та картографування джерел вторинних ресурсів. Ці кроки сприятимуть симбіотичній співпраці підприємств. Окрему увагу приділено стратегії розвитку малих та середніх підприємств в умовах становлення нових зв’язків — це консультації, тренінги та поширення через спеціальний центр знань іншої інформації, необхідної для ефективного партнерства в народному господарстві замкнених циклів.

Політичні діячі Євросоюзу усвідомлюють, що досягти істотних еволюційних змін можна за умов поширення циклічних принципів на глобальний рівень. Східноєвропейських сусідів, зокрема й нашу країну, визнано одними з ключових партнерів, співпраця з якими в рамках нових операційних моделей відкриє Євросоюзу нові можливості для ведення бізнесу та працевлаштування. Взаємовигідний симбіоз економічних суб’єктів має поглиблюватись.

Щоб сприяти збільшенню обсягів повторного використання сировини Єврокомісія має на меті запропонувати державним органам критерії для закупівель, мінімальні обсяги вторинної сировини в продукції та проекти змін до законодавства. Паралельно з цим виконавча влада Євросоюзу поступово вводитиме в дію систему обов’язкового моніторингу за практичним впровадженням означених критеріїв та правових змін. Ця система захищатиме підприємства від адміністративного тиску з боку державних органів.

В Європі внутрішній ринок якісної вторинної сировини ефективно діє вже дякий час. Однак впровадження циклічних принципів здатне впродовж десяти років збільшити ВВП і створити сотні тисяч нових робочих місць. А європейські компанії, які в середньому витрачають 40% бюджету на придбання сировини, використовуючи замкнені цикли, збільшать прибутковість та захистяться від цінових коливань.

Чому не треба викидати гроші на вітер

Виснаження природних запасів — не єдиний негативний аспект лінійної економіки. Вона також створює значні обсяги сміття. Єврокомісія підрахувала, що щорічно на кожного громадянина Євросоюзу створюється 5000 кг відходів. Тобто мільярди тон видобутих первинних ресурсів перетворюються кожен рік на сміття, яке ще й потребує додаткових капіталовкладень на утримання. Це, звісно, не лише побутове сміття — більшу частину цих вражаючих чисел складають промислові та будівельні відходи.

Так, будівельна галузь споживає близько половини всього, що добуває людство. В Євросоюзі ця галузь створює третину всіх відходів і десяту частину парникових газів. Вдосконалення циклів обігу матеріалів зможе залишати в промисловому використанні до 80% того, що зараз поповнює звалища.

Частину потрібних матеріалів можна замінити мінеральними залишками, що утворюється від спалення твердих видів палива. Робота теплоенергетичної галузі лишає по собі тони золи, шлаку та інших продуктів. Раніше вони потребували територій під відвали та накопичувачі. Сьогодні золошлакові матеріали використовують виробники бетону та будівельних сумішей, шлакоблоків та дорожніх покриттів. Деякі з таких відходів взагалі мають унікальні характеристики, які не лише здешевлюють будівництво, а й дають нові можливості. Наприклад, мікросфера. Це залишок високотемпературного спалювання вугілля, що має форму мініатюрних твердих порожнистих кульок, які легші за воду. З них виготовляють надлегкі бетони або покриття з високими теплоізоляційними властивостями.

Дорога в тисячі кроків починається з першого

Зрозуміло, що не все буде райдужним та безтурботним на шляху до циклічної економіки. Світ робить в цьому напрямку лише перші кроки і набуває нового досвіду — без помилок не обійдеться, поворотів в тупики не оминути. Щоб промислові об’єкти запрацювали в досконалому симбіозі треба вирішити проблему сертифікації вторинної сировини для кожної галузі, розв’язати питання стандартизації якості, створити таку систему логістики, яка зможе збалансувати пропозицію з попитом. З іншого боку є підстави очікувати програм підтримки підприємств, певних державних преференцій та пільг, грантів на науково-дослідну роботу

Втім, одне зрозуміло достеменно вже зараз. Якщо людство прагне і далі існувати в достатку та підвищувати якість життя, то циклічна економіка та промисловий симбіоз це не можливість — це необхідність. Адже трьох планет Земля не існує.

Попередня новина Наступна новина