Новий виробник азотних добрив має намір потіснити імпортерів і внутрішніх гравців.

16 Листопада 2020

Ми в ЗМІ

На українському ринку мінеральних добрив з’явився новий національний виробник. Підприємство «Українські мінеральні добрива» (УМД) представила компанія Recycling Solutions, що входить до фінансово-промислової групи СКМ. Здавалося б, ризиковий крок — вийти на висококонкурентний ринок азотних добрив. Але не для команди УМД, яка впевнена, що завдяки сучасним технологіям і випуску добрив третього покоління зможе швидко потіснити конкурентів. Про нового гравця та його амбіції — в інтерв’ю генерального директора компанії «Українські мінеральні добрива» Олексія Афанасьєва.

Latifundist.com: Коли й чому виникла ідея організувати виробництво добрив?

Олексій Афанасьєв: Ця ідея повністю відповідає нашій філософії — дотримуватися принципів циклічної економіки. У промисловому виробництві взагалі не має бути такого поняття, як побічні продукти. Є вторинні ресурси, які треба або використовувати повторно, або, перероблюючи, застосовувати в іншій індустрії.

Ідея створити виробництво добрив виникла 3—4 роки тому, коли компанія побачила, що в Україні утворюється значний обсяг кристалічного сульфату амонію, який вона експортує в Туреччину, Східну Європу, Азію. Тобто, продаючи за кордон сировину для виробництва азотних добрив, країна водночас імпортує готові азотні добрива. Таким чином, стала очевидною можливість організації локального виробництва.

Latifundist.com: Коли почали перші роботи за проєктом і запустили комплекс із перероблення, гранулювання та фасування сульфату амонію в Кривому Розі? У чому специфіка технології?

Олексій Афанасьєв: 2018 року взялися за проєктування заводу, 2019-го почали будівництво і у квітні 2020-го запустили «Українські мінеральні добрива». До речі, експорт кристалічного сульфату амонію впав майже до нуля, зокрема завдяки нашим зусиллям. Потужність підприємства — 100 тис. т добрив на рік. Близько 50 тис. т сульфату амонію ми вже випустили цього року.

Ми встановили обладнання японсько-німецької компанії Hosokawa Alpine і вибрали технологію компактування, адже вона дає змогу робити те, що не може стандартна хімічна технологія. Тобто індивідуалізовані комплекси добрив, які тепер використовують аграрії в Західній Європі, США. Їх неможливо зробити шляхом хімтехнології, бо вона передбачає використання 1—3 компонентів. А технологія компактування дає змогу випускати практично будь-які добрива. Тобто, крім 4 основних компонентів (азоту, фосфору, калію, сірки), можна використовувати ще до 12 мікроелементів у виробництві різних комплексів добрив.

До того ж у технологічному ланцюжку є два важливі блоки. По-перше, це блок доочищення сировини, що дає змогу підвищити якість як сировини, так і кінцевого продукту. По-друге, барабан для поверхневого оброблення речовин. За допомогою цієї ділянки можна допрацьовувати продукцію, наносячи, наприклад, антизлежувач (щоб товар не зіжмакувався), мікроелементи, біологічно активні речовини, і випускати продукцію з доданою вартістю. Таким чином, комплекс уможливлює випуск добрив третього покоління відповідно до вимог, які в ЄС тільки вводяться.

Latifundist.com: Що таке добрива третього покоління? Які їхні переваги?

Олексій Афанасьєв: Треба розуміти: якщо аграрій хоче отримувати врожайність пшениці 6 т з 1 га, це означає, що ґрунт втратить 124,2 кг азоту (в активних речовинах). Щоб поповнити втрачений азот, треба внести в ґрунт приблизно 300 кг аміачної селітри. Але такий обсяг ґрунт не прийме без шкоди для себе. Тому в Європі переходять на добрива третього покоління, екологічно дружні, які дають ґрунту корисні елементи й забезпечують нормальне функціювання.

Чому ми взяли за основу сульфат амонію? Сьогодні основний обмежувальний фактор у рослинництві — волога. Потрапляючи в ґрунт, сульфат амонію взаємодіє з ним завдяки водному й іонному обмінам. Ми плануємо створювати добрива на основі сульфату амонію з вмістом фосфору, калію, мікроелементів. І ці добрива ефективніші в ґрунтах з недостатнім зволоженням. Це технологія так званих безбаластних, або водорозчинних добрив, яку широко використовують сьогодні у світі.

Latifundist.com: Скільки грошей інвестували в проєкт? Який строк окупності?

Олексій Афанасьєв: У підприємство вклали 11 млн $. Стандартний строк окупності проєктів Recycling Solutions становить 5—7 років.

Latifundist.com: Яка потреба українського аграрного ринку в такому добриві? Як ви оцінюєте свою частку на ринку?

Олексій Афанасьєв: Сьогодні обсяг ринку сульфату амонію в Україні — 400—500 тис. т. Насправді гранульований сульфат амонію в Україні випускає не більше ніж 6 підприємств, і 50% споживаного обсягу завозять з-за кордону (переважно з Білорусі). З огляду на продуктивність підприємства «Українські мінеральні добрива» ми можемо забезпечувати 20—25% ринку. Важливо зазначити, що гранульований сульфат амонію — не цільовий для нас продукт, як і для українських аграріїв. З наступного року підприємство почне випускати модифікований сульфат амонію та інші азотовмісні добрива. Тобто в компанії є база для завоювання серйозних ринкових позицій.

Latifundist.com: Плануєте експорт добрив чи зосередитеся на внутрішньому ринку?

Олексій Афанасьєв: Передусім намагатимемося задовольнити потреби внутрішнього ринку. Що стосується експорту, то в жовтні ми вже відправили першу партію в Румунію. Є зацікавленість з боку Польщі, Туреччини. Загалом, думаю, експортні постачання можуть становити приблизно 15% загальних обсягів реалізації добрив.

Latifundist.com: На українському ринку віддаватимете перевагу великим компаніям?

Олексій Афанасьєв: Хочемо працювати зі всіма. Просто є певні труднощі в співпраці з невеликими господарствами. Щоб якісно обслуговувати таких клієнтів, а їх понад 5000 в Україні, спочатку треба створити широку мережу дистрибуції. Ми вже працюємо над цим. Нині в нас є 14 складів по Україні. Згодом, коли розширимо мережу складів, дрібним покупцям буде простіше до них добиратися й забирати свою продукцію невеликими обсягами.

Latifundist.com: Сьогодні продаєте добрива як безпосередньо аграріям, так і через дистриб’юторів? Надалі також використовуватимете різні канали збуту?

Олексій Афанасьєв: Поки ми тільки виходимо на ринок. І тепер завдання — завантажити виробництво на 100%. Тому ми продаємо продукцію через усі доступні канали. Так, зокрема, можемо ліпше вивчити потреби всіх наших клієнтів. А далі час покаже, як розвивати збут.

Latifundist.com: Як ставитеся до ініціативи деяких гравців й асоціацій квотувати імпорт добрив?

Олексій Афанасьєв: У держави є свої аргументи для прийняття або неприйняття тих або інших обмежень. Сьогоднішні умови на ринку дають змогу нормально конкурувати. У нас сучасне підприємство й технології. За перший неповний рік роботи ми вже побачили, наскільки продукція потрібна. Тому немає потреби в якихось пільгових умовах у формі квот на імпорт.

Джерело: Latifundist.com

Попередня новина Наступна новина